Опубліковано на Рада підприємців при КМУ (http://hm.radakmu.org.ua)
Головна → Податкова реформа: неконструктивна позиція Мінфіну vs проект закону Комітету з податкової і митної політики

27.10.2015 18:38
Податкова реформа: неконструктивна позиція Мінфіну vs проект закону Комітету з податкової і митної політики Податкова реформа: неконструктивна позиція Мінфіну vs проект закону Комітету з податкової і митної політики

 

Вчора в парламенті був зареєстрований багатостраждальний законопроект податкових змін від робочої групи на чолі з нардепом Ніною Южаніною

У питанні податкової реформи – новий поворот: вчора 114 депутатів-співавторів (це рекорд) внесли до Ради альтернативний урядовому законопроект про зміни до Податкового кодексу.

Як уточнила нам головний автор документа Ніна Южаніна, яка очолює Комітет з податкової та митної політики ВР, ключові моменти такі: податок на доходи фізосіб – 10% (зараз 15-20%), ПДВ – 15% (зараз 20%), єдиний соцвнесок – 20% (зараз для роботодавців від 36,76 до 49,7%, для фізосіб на єдиному податку – 34,7%), податок на розподілений прибуток – 15% (зараз податок на прибуток – 18%). У Кабміну свої пропозиції, всі згадані податки повинні стати рівними 20%. "Україна пора перестати придумувати якусь "свою" податкову реформу і почати робити те, що пропонує МВФ", – впевнена глава Мінфіну Наталя Яресько.

За словами жителя півдня, підготувати спільний законопроект, як рекомендував Нацрада реформ, не вдалося через неконструктивну позицію Мінфіну. Адже представники відомства були присутні на кількох засіданнях робочої групи, але конструктивних пропозицій від них не послідувало.

"Прийняття нашого проекту призведе до реального виходу з тіні, сподіваюся, що Рада його підтримає. Покрити дефіцит надходжень до держбюджету після проведення такої радикальної реформи вдасться за рахунок двох факторів: збільшення макроекономічних показників (бізнес почне розвиватися і більше платити податки) і виводу зарплат з тіні після зниження податків на фонд оплати праці. 20% податку на нього – це компромісний варіант, в ідеалі повинно бути не більше 10-12%, але це поки нереально, треба дочекатися зростання бази оподаткування зарплат. Можна між першим і другим читанням пообіцяти зробити поступово в міру збільшення бази оподаткування. Думаю, що до першому пленарному тижні (2 листопада) ми повинні зрозуміти настрої депутатського корпусу і в підсумку знайти компромісний варіант, який влаштує всіх. Ми сподіваємося, що наш проект або компромісний його варіант Рада прийме вже цього року, він набуде чинності, і бюджет на 2016 р візьмуть на новій податковій базі Закон потрібен вже цього року, я навіть не припускаю, що його перенесуть на 2016 рік. Говорити про те, що ми залишимося на старій податковій базі на наступний рік – це значить завдати непосильний удар по українській економіці", – говорить Южаніна.

У свою чергу, політолог Володимир Фесенко назвав реєстрацію документа від депутатів "тактичним ходом", спрямованим на те, щоб прискорити прийняття "хоч якийсь" реформи: "У світі авторами подібних законодавчих ініціатив виступають уряди, а не депутати. Але закони приймають з урахуванням думок інших зацікавлених сторін, причому на підготовчій стадії. На жаль, у нас цього не сталося, що ускладнило процес. Але враховуючи, що конфлікт між урядом і депутатами може вплинути на наші відносини з МВФ (відтермінують черговий транш, а то й зовсім згорнуть програму кредитування), його постараються швидше владнати. Сподіватися на те, що "проект 114 депутатів" візьмуть, не доводиться, така кількість співавторів не випадково, їх запросили, щоб показати масштаби опозиції кабмінівської податковій реформі. Конкуренція хороша на виборах, а в законодавчому процес вона неприйнятна. Можна підтримати ліберальні ініціативи, але політика – це мистецтво погоджувати баланс інтересів. Податкова реформа не тільки повинна створювати максимально сприятливі умови для бізнесу, але і повинна бути спрямована на те, щоб максимально наповнювати бюджет. Я не вірю в те, що різке зниження податків так само різко виведе бізнес з тіні, ми чуємо подібні розмови вже 15 років. Питання складне, тому в мене є сумніви, що депутати встигнуть змінити Податковий кодекс до кінця цього року".

Мінфін VS Рада: п'ятірка ідей-новацій

Тим часом "Сегодня" вирішила докладніше згадати, які ключові зміни до Податкового кодексу хочуть внести Мінфін і парламент.

В робочій групі ВР вважають, що потрібно провести перезавантаження ЄСВ, ПДФО, ПДВ, акцизного податку та перекроїти єдину систему оподаткування.

1. Нардепи пропонують знизити ставку єдиного соцвнеску від нинішніх 41% до 20%. При цьому планується скасувати максимальну величину бази оподаткування – нагадаємо, зараз це 17 мінімальних зарплат або 22 610 грн. Також депутати вважають за необхідне скасувати ЄСВ з доходу працівника, адже сьогодні стягується з 2% по 6,1%. Може бути встановлена і єдина база ЄСВ для самозайнятих, розширена для них страховка на випадок хвороби та нещасного випадку. Для порівняння: нині самозайняті підприємці беруть участь в оплаті лікарняних добровільно, а мінімальний страхвнесків становить близько 200 грн. Є ще одна цікава новація в реформі ЄСВ від ВР. Йдеться про перспективу зарахування соцвнеску з доходу, що перевищує 17 мінзарплат, на персональний пенсійний рахунок в "Ощадбанку".

Всі ці новації дозволять вивести зарплати з тіні, підвищити соцзахищеність підприємців.

2. Що стосується податку з доходів фізосіб, то тут в депутатів є думка встановити базову ставку 10% замість нинішніх 15-20%. При цьому поріг оподаткування може бути збільшений з нинішніх 3390 грн до 10 тис. грн. Також може бути розширене коло осіб першого ступеня споріднення при оподаткуванні спадщини. Зараз у цей перелік входять тільки чоловік, батьки тадіти, а можуть бути включені і дідусь, бабуся, онуки, рідні брати і сестри.

Хоча ці ініціативи можуть знизити надходження до держбюджету, але ці втрати можуть бути компенсовані за рахунок детінізації платежів.

3. Далі – податок на додану вартість. Тут нардепи пропонують знизити ставку з 20% до 15%, зняти обмеження на автоматичне відшкодування ПДВ, при цьому щоб таке відшкодування йшло на підставі черговості надходжень заяв, а зараз це може проходити вибірково.

Такий підхід дозволить ліквідувати корупційні схеми, коли управління поверненням ПДВ ведеться в ручному режимі. У свою чергу, бізнес отримає більше коштів для свого розвитку.

4. Перезавантаження може торкнутися і спрощеної системи оподаткування. У цьому напрямку депутати хочуть зберегти першу і другу групи платників з оборотом менше 300 тис. грн на рік. А третя група з оборотом в 20 млн грн на рік може бути знижена до 5 млн грн на рік. При цьому в 2016-18 роках ставка податку з доходу поступово зросте з 2% до 5% з ПДВ, або до 10% без ПДВ.

Це дозволить збільшити надходження до держскарбниці шляхом виведення бізнесу з тіні.

5. Що стосується тютюнового та паливного акцизів, то тут також плануються новації. Так, може бути введена електронна акцизна накладна при реалізації палива на внутрішньому ринку. Крім того, акциз на спирт може бути підвищений з 2016-18 роках, а на алкоголь і тютюн вже в 2016 році на 26,7%.

Якщо ж говорити про податкову реформу від Мінфіну, то їх ініціативи, нагадаємо, офіційно зосереджені у вересневій презентації, оприлюдненій на Нацраді реформ за участю президента Петра Порошенка.

Серед п'яти ключових новацій від Мінфіну можна відзначити ініціативу привести до єдиного стандарту – в 20% – ставки ПДФО, ЄСВ, податку на прибуток, ПДВ.

1. У Міністерстві фінансів хочуть об'єднати податок на доходи фізосіб з єдиним соцвнеском, щоб у підсумку з'явився один податок на зарплату за ставкою 20%.

Це може допомогти виведення зарплат з тіні, збільшення зарплатного фонду і надходженню податків до бюджету.

2. Що стосується єдиної системи оподаткування, то замість чотирьох існуючих груп підприємців-платників податку відомства пропонує залишити зо три. Яким чином це може бути зроблено? Дуже просто. У першій групі планується зберегти дохід до 300 тис. грн на рік. А другу і третю групу об'єднати в одну – з доходів до 2 млн грн на рік. Нагадаємо, зараз у другій групі підприємці можуть мати дохід до 1,5 млн грн на рік, а в третій – до 20 млн грн на рік. У той же час четверта група, де числяться сільгоспвиробники, буде також перезавантажена шляхом збереження спрощенки лише для тих, у кого оборот в 2 млн грн на рік.

Тут хочуть залишити на спрощенці тільки дрібних і середніх підприємців, а великий бізнес перевести на загальну систему оподаткування.

3. Хочуть в Мінфіні провести і посилення децентралізації оподаткування за рахунок ліквідації пільг для оренди з оренди складів і комерційної нерухомості (на підставі рішень місцевих рад); збільшення максимальної ставки податку на нерухомість до 3% від мінзарплати; введення податку на розкіш для нерухомості та авто, коли, наприклад, за авто класу люкс, коли при вартості понад 1 млн грн доведеться платити 25 тис. грн на рік.

Дані ініціативи дозволять збільшити податкові надходження місцевих бюджетів, що можна буде направити на ремонт доріг, шкіл, садочків, лікарень.

4. Також у вересні обговорювалися можливість легалізації грального бізнесу, справляння ренти в 30% з видобутку бурштину.

Додаткові статті податків дозволити знизити дефіцит бюджету, що архіважливо в умовах кризи.

5. Запропонували в Мінфіні і п'ятирічний прогноз на підвищення акцизів на тютюн і алкоголь, щоб податкова політика для ринку палива, алкоголю і тютюну була передбачуваною. Зокрема, в одній з робочих версій відомство пропонувало підвищення ацізов на тютюн в 2016 році на 19,8%, в 2017 році – на 15,7%, в 2018 році – на 12,9%, в 2019 році – 12, 6%.

Ці статті традиційно є основними джерелами доходу держскарбниці. А спланована політика збільшення податкового преса дозволить гравцям ринку заздалегідь розробити стратегію по веденню бізнесу.

Експерти вважають, що...

Опитані "Сегодня" економісти по-різному оцінюють плюси і мінуси новацій від Мінфіну та парламенту. Так, президент Украналітцентра Олександр Охріменко вважає, що давно назріла необхідність перезавантаження податкової системи.

"Потрібно навести порядок з єдиним соцвнеском. Не можна сказати, що просто його зниження буде масово стимулювати висновок зарплати з тіні, але частково це дійсно буде стимулювати бізнес переходити на цивілізовані оплату праці. Але найважливіше в цій реформі – це, насамперед, необхідність осіб, які працюють за спрощеною системою оподаткування, теж підключити до оплати ЄСВ у повноцінному форматі. Це не тільки принесе додаткові гроші до держбюджету, а й створить соціальний захист для осіб, які працюють на підприємствах зі спрощеною системою оподаткування", – пояснює Охріменко.

За словами експерта, зниження податку на доходи фізосіб також можна назвати однією з найбільш важливих реформ: "Ось це зниження може дійсно стимулювати вихід заробітної плати з тіні. У цій ситуації самі українці вимагатимуть від роботодавців, щоб їм платили по білому. Тому може так статися, що зниження податку на доходи фізосіб може радикально збільшити суму надходження цього податку до держбюджету".

У той же час економіст не виключає, що складно буде вирішити проблеми, пов'язані з системою ПДВ. "Що нижча буде ставка ПДВ, то менше буде проблем з його відшкодуванням. Це невигідно для наших експортерів, але зате вигідно для українців. Зниження ставки ПДВ призведе до зниження цін. А це в умовах низької купівельної спроможності українців дуже потрібна реформа", – вважає аналітик.

Що ж стосується існуючої спрощеної системи оподаткування, то її ліквідувати не можна, говорить Охріменко, тому вносити зміни сюди варто, згідно з вимогами Угоди про Асоціацію з ЄС. "Тому пропонується її зробити ближчою до загальної системи оподаткування. Якщо вже брати європейський досвід, то там спрощена система оподаткування зачіпає тільки невелику частину бізнесу, а всі інші повинні платити податки. Теж саме хочуть і зробити наші депутати", – зазначає Охріменко.

В цілому, порівнюючи проекти податкової реформи від депутатів і Мінфіну, президент Украналітцентра зазначає: "Найголовніша різниця в тому, що реформа, розроблена депутатами, враховує реалії та специфіку української економіки та є цілісною реформою, який зачіпає і проблему ЄСВ, і ПДВ, і спрощенців. Реформа Мінфіну більш орієнтована на МВФ і тому багато в чому не учівает реальну економіку України. Вона, по суті, носить косметичний характер і навряд чи здатна щось поміняти в нашій податковій системі".

У свою чергу, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів Андрій Забловський вважає, що перш ніж реалізовувати нову податкову реформу, потрібно знайти компенсатори і розробити чітку стратегію виведення економіки з тіні. "Так, поповнити бюджет дозволили б податкові надходження від видобутку бурштину або легалізації азартних ігор. Але тут потрібно чітко опрацювати питання контролю з боку правоохоронних органів, щоб ці види бізнесу працювали в легальному руслі. А то зараз нібито ведеться боротьба з порушниками, а за фактом стягується мзда, і гроші – величезні суми – йдуть повз держбюджету".

Крім того, Забловський впевнений, що вивести економіку з тіні дозволив би максимальний перехід на безготівкові розрахунки: "Зараз по цьому шляху йде США, ніж ставить ключове тренд іншим країнам. Якби в нашій країні ввели б по максимуму безготівкові розрахунки, було б простіше контролювати доходи-витрати громадян, роботодавців, іноземців, що звело б до мінімуму проблеми відходу від оподаткування".

Говорячи ж про перспективи прийняття однієї з податкових змін – Мінфіну чи Ради – Забловський впевнений, що реформу відкладуть на 2016-й, а бюджет майбутнього року візьмуть на чинній податковій базі: "У вересні Мінфін уже представив проект бюджету-2016, який по макропоказниках відповідав вимогам МВФ. З урахуванням того, що зараз Фонд не дуже вітає можливість перезавантаження податкової системи, то, швидше за все, Київ відкладе це питання, щоб не втратити розташування Фонду та, як наслідок, можливості продовження кредитування".

Джерело: segodnya.ua

©Рада підприємців при КМУ. При використанні материалів сайту посилання на РП при КМУ обов'язкове.
Джерело URL: http://hm.radakmu.org.ua/view/3457